Історія школи
На початку 60-х років ХХ століття на землях поселення сільського типу, де існували особняки і хати селян та їх городи, був збудований новий міський житловий масив, сформувалися нові вулиці Артема, Наукова,була продовжена вулиця Стрийська. Новоселами цього житлового мікрорайону стали молоді робітники Автобусного, танкового, цегляного заводів. Згодом були засновані науково-дослідні інститути основному на вулиці Науковій, а також на вул. Артема.
Виникла необхідність навчати дітей молодих сімей, що мешкали тут. Ось і була заснована Середня загальноосвітня школа № 48 за адресою вул. Стрийська, 8 , Ленінського району м. Львова
Наша школа прийняла своїх перших учнів 1 вересня 1967 року у 1-8 класи. Навчатися їм було добре:школа на той час була обладнана і укомплектована меблями та навчально-наочними засобами. Перший випуск зі школи відбувся в 1969 році.
Місто Лева зростало і ще більше розбудовувалося, тому був заснований новий район в м.Львові-Радянський. У зв’язку з тим було проведено заміну назву вулиці і району, де знаходилася школа, вулиця Суркова, 8, Радянського району м.Львова.
Але, йшли роки, і в 1991 році 24 серпня Україна здобула довго очікувану незалежність, з’явилися нові атрибути, нові імена молодої держави. І вулиця у 1992 році була перейменована на Рубчака, українського вченого, а район міста – на Франківський – на честь письменника-демократа Івана Франка, тому стала наша адреса для школи:вулиця І.Рубчака, 8, Франківського району м.Львова.
З часу заснування школа була з українською та російською мовами навчання, тому що у той час у нашому мікрорайоні мешкали як українські, так і російські національності; з 1974 по 1993рік школа була тільки з російською мовою навчання, тому що в цей час у нашому мікрорайоні були вже побудовані середні школи № 2,32,36 з українською мовою навчання.
У 70-тих – 80-тих роках минулого століття в школі навчалось до 1800 дітей. До 1975 року школа працювала у дві зміни.
В 1987 році в школі був відкритий комп’ютерний клас БК-0010, в якому було 13 комп’ютерів, з’єднаних в одну локальну мережу, спільна матрична друкарка.
У незалежній Україні Верховной Радою була затверджена українська мова, мова великого народу з багатим історичним та культурним корінням, мова видатних письменників Тараса Шевченка, Лесі Українки. Багато сімей та їх дітей виявили бажання навчатися рідною мовою.
У в’язку з тим з1993-1999 рік школа ще була з українською та російською мовами навчання, а вже з 1999 року – з українською.
До 1989 року навчання у школі було 10-річним, З 1989 – 2004 – 11-річним, а з 2004 року згідно з відповідними номенклатурними постановами МОН України – 12-річчним.
Змінювалася і кількість школярів у школі у зв’язку з демографічними мінливості народжуваності дітей:так, наприклад:
- 1999 рік – від 1200 до 800
- 2000 рік – від 300 до 500
У зв’язку зі зміною мережі класів – комплектів змінювалася і кількість педагогічних працівників:
- 1995 рік – від 80 до 90
- 1999 рік – від 50 до 60
- з 2000 року від 40 до 45
Керівництво школою на всьому історичному шляху її існування здійснювали досвідчені, здібні високоерудовані директори. Так першим керівником, який відкривав школу та був її незмінним директором до 1989 року був Довгалюк Олександр Григорович.
Він впровадив кабінетну систему навчання. Кабінети були обладнані сучасною технікою у тому числі лінгафонний кабінет, був одним з перших в місті по введенню у навчальні програми нового для того часу програми «Основи інформатики та обчислювальної техніки», багато зусиль доклав до оснащення навчальних кабінетів з технічними засобами.
Перший комп’ютерний клас 1987 рік
Вчитель Бутяєва Г.А.
З 1989 до 1994 року – Мельник Юрій Пилипович, він розпочав у школі вирішення питань національного відродження, особливо у 1992-94 роках.
З 1994 року і до 2005 року – Романчук Роман Іванович, він, як патріот України, зміг піднести виховну і навчальну роботу у школі у дусі національного відродження на новий, більш високий щабель , з 2000 року добився того,що всі класи стали навчатися тільки державною мовою.
З 2005 року і по сьогоднішній день школу очолює молодий,перспективний директор Гарасим Роман Васильович
Чого ж головного та важливого він досягнув за цей час :
- Значно покращив зміст і результативність методичної роботи
- Постійно турбується про збільшення контингенту учнів у школі, що дуже важливо і необхідно для повноцінного існування школи і вже є значні результати цієї роботи.
- Запровадив вивчення не однієї іноземної мови, а декількох та вивчення комп’ютерних технологій.
- Домогається покращення результатів роботи педагогів і навчання школярів
- Преобразився естетичний вигляд школи та оформлення шкільних приміщень
На сьогоднішній день школа має назву: Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 48 м.Львова.
В школі нараховується 25 класи, в яких навчається 811 учнів, працює 65 педагогічних працівників